Сума половини, чверті й наступних половин частки ніколи не дорівнює одиниці за скінченне число кроків. Чому її границя — 1? Границя описує наближення, яке можна зробити як завгодно точним; рівність на окремому кроці не потрібна. Передумови: гіпербола, перетворення графіків, геометрична сума та радіани.
S_(n) = (1)/(2) + (1)/(4) + ⋯ + (1)/((2)^(n)) = 1 − (2)^( − n), (lim)_(n→∞)S_(n) = 1.
Залишок дорівнює 2⁻ⁿ. Для будь-якої заданої додатної похибки можна обрати номер, після якого всі залишки менші за неї. Наприклад, після десятого кроку залишок менший за 0,001. Саме «всі подальші», а не кілька вдалих наближень, означає збіжність. Нескінченність тут описує необмежене зростання номера; це не число для підстановки.
Наближатися до точки — не обчислювати в ній
g(x) = ((x)^(2) − 1)/(x − 1) = x + 1 (x ≠ 1), (lim)_(x→1)g(x) = 2.
При x=1 знаменник нульовий, тому g(1) не існує. Проте для всіх сусідніх допустимих x графік збігається з прямою x+1, отже з обох боків наближається до 2. Означення границі стосується x≠a.
Неперервність
Отвір при x=1
Стрибок при x=1
У першій панелі f(x)=x+1 неперервна: значення в точці існує, двобічна границя існує й вони рівні:
(lim)_(x→a)f(x) = f(a).
У другій бракує значення; можна заповнити отвір числом 2. У третій умовний тариф дорівнює 1 при x<1 і 3 при x≥1. Ліва границя 1, права 3, тому спільної границі немає: одне призначене значення не усуне стрибка. OpenStax
Що означає асимптота
(lim)_(x→(0)^( + ))(1)/(x) = + ∞, (lim)_(x→(0)^( − ))(1)/(x) = − ∞; (lim)_(x→ ± ∞)(1)/(x) = 0.
Для 1/x пряма x=0 — вертикальна асимптота, y=0 — горизонтальна. Знаки зліва й справа різні; запис «нескінченність» не є скінченною границею. Загалом горизонтальну асимптоту графік може перетинати: означення стосується поведінки далеко від початку.
Відгалуження · ГлибшеНеобов’язково · можна пропустити
Коли дозволені переходи до границі
Якщо обидві скінченні границі існують, границя суми, різниці й добутку дорівнює відповідній дії над ними. Для частки границя знаменника має бути ненульовою. Обмежена монотонна послідовність збігається; самої обмеженості замало — (−1)ⁿ коливається. Умови звірено з законами границь і теоремою про монотонні послідовності; загальні доведення тут опущено.
Перша чудова границя:
(lim)_(x→0)(sinx)/(x) = 1.
Аргумент у радіанах. Порівняння площ трикутників і сектора одиничного кола дає cos x≤sin x/x≤1 для 0<x<π/2. Обидві межі прямують до 1, отже між ними затиснений вираз також; парність поширює результат на від’ємні x. Для градусного аргументу результат був би π/180. Тригонометричні границі.
Точність за Коші та властивості неперервності
Вважаємо, що допустимі x≠a існують як завгодно близько до a. В означенні Коші для кожної похибки ε>0 треба знайти відстань δ>0 так, щоб усі допустимі x задовольняли:
0 < ∣x − a∣ < δ ⇒ ∣f(x) − L∣ < ε.
Для нашого g(x)=x+1 при x≠1 маємо |g(x)−2|=|x−1|: підходить δ=ε. Відстань залежить від заданої точності, а не від вибраного потім x. Точне означення.
Теорема Больцано—Коші: неперервна на відрізку [a,b] функція набуває кожного значення між f(a) і f(b). Зокрема, протилежні знаки на кінцях гарантують внутрішній нуль. Вона гарантує існування, не єдиність; без неперервності висновок не діє. Проміжні значення.
Теореми Вейєрштрасса: неперервна на замкненому обмеженому [a,b] функція обмежена й досягає максимуму та мінімуму. Для f(x)=x на відкритому (0,1) межі 0 і 1 не досягаються. Умови відрізка суттєві; загальні доведення цих теорем тут не відтворюємо. Екстремальні значення.
Розрізняйте три питання: куди наближаються значення, яке значення призначено в точці та чи вони узгоджені. Отвір і стрибок дають різні відповіді, хоча обидва порушують неперервність.