Деталь має умовний номінальний розмір 50 мм. Прийнятне відхилення — не більше ніж 0,2 мм у будь-який бік. Чому деталь 49,9 мм підходить так само, як 50,1 мм? Важливий розмір відхилення, а не його знак. Саме його виражає модуль.
Потрібні дійсні числа та нерівності. Це математичний приклад, а не виробничий стандарт; похибку вимірювання тут не моделюємо.
Модуль прибирає напрям відстані
Для дійсного u модуль ∣u∣ дорівнює u, якщо u ≥ 0, і − u, якщо u < 0. Тому ∣3∣ = 3, ∣ − 3∣ = 3, ∣0∣ = 0. Запис − u у другому випадку додатний: якщо u = − 3, то − u = 3. Модуль ніколи не від’ємний, але не обов’язково додатний.
∣x − a∣ — відстань між точками x та a на числовій прямій. Нехай x — числове значення розміру деталі в міліметрах. Тоді вимога допуску:
∣x − 50∣ ≤ 0,2 ⟺ 49,8 ≤ x ≤ 50,2.
Обидві межі включено. Значення 49,7 не підходить: відстань 0,3 більша за 0,2. Символ ± у розмірі описує весь інтервал, а не лише два крайні числа.
Чому виникає подвійна нерівність
Бути на відстані не більшій за r ≥ 0 від a — означає не виходити за жодну з двох меж: − r ≤ x − a ≤ r. Додаємо a в усі три частини: a − r ≤ x ≤ a + r. Тут працює «і». Відстань і нерівності, OpenStax §2.7.
Допустимі розміри
Відстань від номіналу
На графіку кожній горизонтальній координаті x відповідає вертикальна y = ∣x − 50∣, числове відхилення в мм. Ліворуч від 50 це y = 50 − x, праворуч — y = x − 50. Дві прямі сходяться в (50,0); нижче або на рівні y = 0,2 опиняються саме допустимі x.
Рівняння дає краї, нерівність — область
Для ∣2x − 4∣ = 6 підмодульний вираз має бути 6 або −6. З 2x − 4 = 6 отримуємо x = 5, з 2x − 4 = − 6 — x = − 1. Підстановка підтверджує обидва корені. Для ∣2x − 4∣ ≤ 6 маємо вже − 6 ≤ 2x − 4 ≤ 6, тому − 1 ≤ x ≤ 5 — увесь відрізок. Рівняння та графіки, OpenStax §3.6.
Протилежна вимога ∣x − 50∣ > 0,2 означає x < 49,8 або x > 50,2: зовнішні промені. Не можна замінити «або» на «і» — число не буває одночасно ліворуч від нижньої та праворуч від верхньої межі.
Випадки обирає вираз під модулем
У ∣x − 1∣ = 2x + 1 права частина має бути невід’ємною, отже x ≥ − 1/2. Якщо x ≥ 1, розкриваємо модуль як x − 1: рівняння дає x = − 2, що суперечить умові випадку. Якщо x < 1, маємо 1 − x = 2x + 1, звідки x = 0. Він належить своєму випадку й задовольняє початкову рівність: 1 = 1. Відповідь — тільки 0.
Поріг також перевіряємо: ∣u∣ ≤ 0 означає u = 0, а ∣u∣ < 0 та ∣u∣ = − 2 не мають розв’язків. Відстань підказує правильні випадки до будь-яких перетворень: усередині меж потрібне «і», за межами — «або», а від’ємна відстань неможлива.