Щоб перейти від 1 до 1000, треба тричі помножити на 10. Логарифм відповідає, який показник дає потрібне число; дробовий чи від’ємний показник теж дозволений. Потрібні обернені функції й експонента.

(log⁡)_(a)b = c ⟺ (a)^(c) = b; a > 0, a ≠ 1, b > 0.

Наприклад, (log⁡)_(10)1000 = 3, (log⁡)_(10)0,1 = − 1, (log⁡)_(2)√(2) = 1/2. Нуль і від’ємний аргумент для дійсного логарифма заборонені. Графік logₐx — відбиття aˣ відносно y=x: область (0,∞), значення ℝ; при a>1 зростає, при 0<a<1 спадає. Нуль функції — x=1; вертикальна асимптота x=0.

Чому добуток стає сумою

Позначимо x=aᵘ, y=aᵛ. Тоді xy=aᵘ⁺ᵛ, звідки для x,y>0:

(log⁡)_(a)(xy) = (log⁡)_(a)x + (log⁡)_(a)y, (log⁡)_(a)(x/y) = (log⁡)_(a)x − (log⁡)_(a)y.

Аналогічно степінь множить показник. Перехід до іншої основи отримуємо, логарифмуючи рівність (a)^((log⁡)_(a)x) = x:

(log⁡)_(a)((x)^(r)) = r(log⁡)_(a)x (x > 0), (log⁡)_(a)x = (ln⁡x)/(ln⁡a).

Тут ln — логарифм за основою e; його база не робить логарифм суми сумою логарифмів. (log⁡)_(10)(10 + 10) = (log⁡)_(10)20 ≈ 1,301, тоді як (log⁡)_(10)10 + (log⁡)_(10)10 = 2. OpenStax

Лінійна шкала

0.1110100

Логарифмічна шкала

0.1110100
Числа безрозмірні. Угорі відстань пропорційна v; унизу log₁₀v. Рівні кроки нижньої осі дають множник 10, а не доданок. Нуль на логарифмічній осі не існує.

Рівні відрізки означають рівні множники

На десятковій логарифмічній осі 0,1;1;10;100 стоять через однакові відстані: їхні координати −1;0;1;2. Між 1 і 100 посередині буде 10, не 50,5. Логарифмувати фізичну величину слід через безрозмірне відношення до зазначеної одиниці або еталона. Тут усі числа безрозмірні; децибели чи землетруси потребували б окремої галузевої моделі.