На матеріали є 560 грн, доставка коштує 80 грн, один набір — 60 грн. Скільки наборів можна замовити? Рівність знайде точне витрачання бюджету, а нерівність опише всі замовлення, які в нього вкладаються.
Потрібні дійсні числа та рівняння. Усі наведені величини умовні.
Від обмеження до множини
Нехай n — кількість наборів. Умова 80 + 60n ≤ 560 означає «витратити не більше ніж 560». Віднімаємо 80, ділимо на додатне 60: n ≤ 8. Модель вимагає також цілого n ≥ 0. Відповідь — {0,1,2,…,8}; нуль означає відмову від замовлення, без фактичної доставки. Якщо замовити хоча б один набір обов’язково, лишаються числа 1–8. Дев’ять наборів коштували б 620 грн.
Для довільної дійсної змінної x ≤ 8 відповіддю був би промінь ( − ∞,8]. Квадратна дужка включає межу, кругла виключає. Нескінченність не число на прямій, тому біля неї завжди кругла дужка. Строге x < 8 вже не включає 8.
Чому від’ємний множник перевертає знак
Додати однакове число до обох частин — означає зсунути обидві точки на однакову відстань. Їхній порядок збережеться. Додатне масштабування теж зберігає порядок; множення на −1 віддзеркалює пряму: 2 < 5, але − 2 > − 5.
Тому 7 − 2x > 1 дає − 2x > − 6, а після ділення на −2 — x < 3. Перевірка: x = 2 дає 3 > 1, межа x = 3 дає заборонену рівність. Множити на змінний вираз без відомого знака так само не можна: спочатку потрібні випадки його знака. Множення на нуль узагалі знищує інформацію. Властивості нерівностей, OpenStax §2.7.
«І» та «або» дають різні множини
Умови x > 1 і x ≤ 4 виконуються разом на (1,4]: це перетин. Для x > 1 або x ≤ 4 досить хоча б однієї умови, тому об’єднання — вся дійсна пряма. Система нерівностей означає «і». Запис 1 < x ≤ 4 — та сама система у стислому вигляді.
Перетин: обидві умови
(1, ∞) ∩ (−∞, 4] = (1, 4]
Об’єднання: хоча б одна
(1, ∞) ∪ (−∞, 4] = ℝ
Окремий приклад: x < 0 або x ≥ 3 дає ( − ∞,0)∪[3,∞). Проміжок між 0 та 3 не заповнюється. Якщо ж вимагати x < 0 і x ≥ 3 одночасно, перетин порожній: ∅.
Відгалуження · Доведення межіКвадрат завжди невід’ємний.
Як довести оцінку для всіх x
Для кожного дійсного x маємо (x − 3)^(2) ≥ 0. Розкриваємо дужки: (x)^(2) − 6x + 9 ≥ 0, звідки (x)^(2) − 6x + 11 ≥ 2. Рівність досягається при x = 3, тому 2 — точна нижня межа, тобто мінімум. Перевірка десяти окремих чисел такого доведення для всіх x не замінила б.
Відгалуження · СередніЛише для двох невід’ємних чисел a і b.
Арифметичне середнє не менше за геометричне
З (√(a) − √(b))^(2) ≥ 0 випливає a + b − 2√(ab) ≥ 0. Отже (a + b)/(2) ≥ √(ab), з рівністю лише при a = b. Наприклад, для 4 та 9 арифметичне середнє 6,5, геометричне — 6. Це AM–GM для двох чисел; умови a,b ≥ 0 потрібні вже для дійсних квадратних коренів.
Щоб прочитати відповідь, поверніться до кожної початкової умови: чи належить межа множині, чи потрібні всі умови разом і чи дозволяє задача довільні дійсні значення. Саме ці питання перетворюють символ нерівності на точний опис можливого.