Дві хвилі одиничної амплітуди зі зсувом π/3 разом мають амплітуду √3, не 2. Формули додавання описують поворот і взаємне підсилення хвиль. Потрібні добутки, коло і синусоїда.
Одиничне коло має рівняння x²+y²=1; підставляємо координати cos/sin. Відбиття дає знаки від’ємного кута:
(sin)^(2)x + (cos)^(2)x = 1; sin( − x) = − sinx, cos( − x) = cosx.
Так само sin(π−x)=sin x, cos(π−x)=−cos x: у II чверті змінюється горизонтальна координата.
Геометричне виведення додавання
Повернімо перпендикулярні одиничні напрями на α. Їхні координати — (cosα,sinα) та (−sinα,cosα). Одиничний вектор (стрілка довжини 1) під додатковим кутом β має проєкції cosβ та sinβ на ці напрями. Складаючи горизонтальні й вертикальні внески, отримуємо:
cos(α + β) = cosαcosβ − sinαsinβ.
sin(α + β) = sinαcosβ + cosαsinβ.
Заміна β на −β дає формули різниці; β=α — подвійного кута:
sin2x = 2sinxcosx; cos2x = (cos)^(2)x − (sin)^(2)x.
Два послідовні повороти
x²+y²=1
Сума зміщених хвиль
sin t + sin(t+π/3) = √3 sin(t+π/6)
Дві хвилі
Підставляючи α=t+π/6, β=π/6 у формули суми й різниці, маємо:
sint + sin(t + π/3) = √(3)sin(t + π/6).
Загалом сума sin t+sin(t+δ) дорівнює 2cos(δ/2)sin(t+δ/2); амплітуда — модуль коефіцієнта. δ=π дає повне взаємне погашення в цій ідеальній моделі. OpenStax
Відгалуження · ФормулиНеобов’язково · можна пропустити
Потрійний і половинний кут, суми та добутки
Наступні рівності отримують повторним додаванням або підстановкою півкута; це необов’язкове продовження основної лінії.
sin3x = 3sinx − 4(sin)^(3)x; cos3x = 4(cos)^(3)x − 3cosx.
(sin)^(2)(x/2) = (1 − cosx)/(2); (cos)^(2)(x/2) = (1 + cosx)/(2).
При добуванні кореня знак sin(x/2) чи cos(x/2) визначає чверть, не довільний вибір плюса.
sinu + sinv = 2sin((u + v)/(2))cos((u − v)/(2)); cosu + cosv = 2cos((u + v)/(2))cos((u − v)/(2)).
2sinucosv = sin(u + v) + sin(u − v);
2cosucosv = cos(u + v) + cos(u − v); 2sinusinv = cos(u − v) − cos(u + v).
Ділення формули sin(α+β) на cos(α+β) дає:
tan(α + β) = (tanα + tanβ)/(1 − tanαtanβ).
Цей запис дозволений лише коли cosα, cosβ і cos(α+β) ненульові. Формули синуса й косинуса таких винятків не мають. Перед скороченням тригонометричного множника зберігайте його нульовий випадок, інакше можна втратити розв’язки.